Digital collections. Cтежками Покуття: PINSEL.Return
Digital collections. Cтежками Покуття: PINSEL.Return
с. Михальче, Коломийський р-н, Івано-Франківська обл.
Опубліковано: 2021-11-04
1743
м. Городенка, Коломийський р-н, Івано-Франківська обл.
Опубліковано: 2021-11-04
Диво-каньйон приваблює туристів красою високих круч та численними пам’ятками. А в якості приємного бонусу для них – легенди про незліченні скарби, надійно заховані в стінах каньйону. Дністер тече каньйоноподібною долиною від гирла Золотої Липи до гирла Збруча, завглибшки 80-200 м, утворюючи багато фантастичних звивів – меандр. Дністровський каньйон – своєрідний храм-музей, де в усій своїй незайманості, гармонійному поєднанні зібрані пам’ятки природи - геологічні, ботанічні, археологічні, гідрологічні. В окремих місцях збереглися ділянки з цінними деревними або чагарниковими породами. Скельні відслонення Дністровського каньйону – справжній підручник з геології. Можна власноруч доторкнутися до нашарувань порід різних геологічних періодів, які містять у собі давні скам’янілі рештки флори і фауни. Це також цікавий спелеологічний район. Теплий клімат вирізняє каньйон з-поміж інших територій Західної України. Стіни каньйону затримують сонячне тепло, через що влітку дощів майже не буває, а буйноцвіття весни наступає на 2-3 тижні швидше. Дністровські схили вкриті безліччю рідкісних рослин і є домівкою для сотень видів тварин і птахів. В межах каньйону знаходиться більше десятка карстових печер і гротів. Особливо вражає химерний вигляд таких печер з рівня річкового плеса. Унікальної краси видовище представляють невеликі водоспади, що збігають по зарослих густим мохом скелях, так звані "дівочі сльози".
Опубліковано: 2021-11-03
Дністровський каньйон – одне з 7 чудес України, найбільший в Україні та один з найбільших у Європі – основна принада Городенківщини. Він є унікальним і наймальовничішим куточком дикої природи України і не поступається красою навіть Карпатам та Кримським горам.
Утворений річкою Дністер шляхом вимивання гірських порід з Подільської височини. На 250-кілометровому відрізку між гирлами Золотої Липи і Збруча протікає по чітко вираженій каньйоноподібній долині глибиною 80-200 м, утворюючи мальовничі вигини русла – меандри. Каньйон має складну геологічну будову з численними відслоненнями давніх порід. Тут збереглися унікальні відслонення гірських порід, скелі, гроти, печери, окремі мінерали, оригінальних форм вивітрювання і ділянки із своєрідною геологічною будовою.
Стіни каньйону стрімкі, місцями пологі, задерновані травяною і кущовою рослинністю. Значні коливання в рельєфі на коротких відрізках надають місцевості гірського характеру.
Тут також відслонюється потужний комплекс осадових товщ від наймолодших - антропогенних і до найдавніших - силурійських відкладів палеозойської ери. Це унікальна геологічна енциклопедія, що чітко зафіксувала еволюцію земної кори та життя, яке було в морському та континентальному середовищах понад 400 мільйонів років тому.
На особливу увагу заслуговують відслонення силурійських і девонських відкладів. Ці та інші відслонення становлять велику науково-пізнавальну цінність, а окремі мають світове значення.
Скельні відслонення на Дністрі, так звані стінки – пам’ятки природи, подібних до яких у світі практично немає.
м. Городенка, Коломийський р-н, Івано-Франківська обл.
Опубліковано: 2021-10-27
Михальче першим на Городенківщині отримало статус міста. В 1493 році тут було засновано першу в краї римо-католицьку парафію і одночасно зведено костел. Як свідчить фундаційний акт,закладено його коштом Мужила з Бучача, старостою Снятинським і Коломийським. Акт фундатор підписав кирилицею, що засвідчує його українське походження.
Першим парохом костелу був Петро зі Скавіни, секретар Мужила.
Під час спустошливих набігів татар у 1621 та 1623 містечко було знищене, парафія не втрималася.
Тільки у 1715 році власник Михальче Львівський архиєпископ Ян Скарбек відновив парафію.
1721 року розпочато будівництво нового костелу Св. Михайла в стилі бароко з дзвіницею. Освячено костел в 1775 році. У ніші на дзвіниці костелу вміщено скульптуру чеського святого Яна Непомука, дехто вважає що це скульптура святого Валентина. В радянський період будівлю використовували не за призначенням, а як склад і спортивний зал. Кілька років тому на костелі й дзвіниці замінено дах. Для відновлення костелу потрібно докласти ще багато зусиль та коштів. Але він того вартує.
Згідно з першими письмовими згадками, костел почали зводити у 1439 році, одночасно із заснуванням римо-католицької парафії. Будівництво костелу тривало понад 50 років!
Перша версія храму мала стіни з глини та соломи, ґонтовий дах та дерев’яний вівтар. У 1721 році почали зводити муровані стіни, а в середині нараховували п’ять вівтарів. Святиню освятили у 1775 році.
За радянщини приміщення використовували як склад, пізніше — як спортзал.
Поруч з храмом збереглася дзвіниця, частково зберігся мур навколо подвір’я, та муровані ворота при вході. В арковій ніші дзвіниці стоїть скульптура святого Валентина.
1721
с. Михальче, Коломийський р-н, Івано-Франківська обл.
Опубліковано: 2021-10-14
с. Михальче, Коломийський р-н, Івано-Франківська обл.
Опубліковано: 2021-11-04
1743
м. Городенка, Коломийський р-н, Івано-Франківська обл.
Опубліковано: 2021-11-04
Диво-каньйон приваблює туристів красою високих круч та численними пам’ятками. А в якості приємного бонусу для них – легенди про незліченні скарби, надійно заховані в стінах каньйону. Дністер тече каньйоноподібною долиною від гирла Золотої Липи до гирла Збруча, завглибшки 80-200 м, утворюючи багато фантастичних звивів – меандр. Дністровський каньйон – своєрідний храм-музей, де в усій своїй незайманості, гармонійному поєднанні зібрані пам’ятки природи - геологічні, ботанічні, археологічні, гідрологічні. В окремих місцях збереглися ділянки з цінними деревними або чагарниковими породами. Скельні відслонення Дністровського каньйону – справжній підручник з геології. Можна власноруч доторкнутися до нашарувань порід різних геологічних періодів, які містять у собі давні скам’янілі рештки флори і фауни. Це також цікавий спелеологічний район. Теплий клімат вирізняє каньйон з-поміж інших територій Західної України. Стіни каньйону затримують сонячне тепло, через що влітку дощів майже не буває, а буйноцвіття весни наступає на 2-3 тижні швидше. Дністровські схили вкриті безліччю рідкісних рослин і є домівкою для сотень видів тварин і птахів. В межах каньйону знаходиться більше десятка карстових печер і гротів. Особливо вражає химерний вигляд таких печер з рівня річкового плеса. Унікальної краси видовище представляють невеликі водоспади, що збігають по зарослих густим мохом скелях, так звані "дівочі сльози".
Опубліковано: 2021-11-03
Дністровський каньйон – одне з 7 чудес України, найбільший в Україні та один з найбільших у Європі – основна принада Городенківщини. Він є унікальним і наймальовничішим куточком дикої природи України і не поступається красою навіть Карпатам та Кримським горам.
Утворений річкою Дністер шляхом вимивання гірських порід з Подільської височини. На 250-кілометровому відрізку між гирлами Золотої Липи і Збруча протікає по чітко вираженій каньйоноподібній долині глибиною 80-200 м, утворюючи мальовничі вигини русла – меандри. Каньйон має складну геологічну будову з численними відслоненнями давніх порід. Тут збереглися унікальні відслонення гірських порід, скелі, гроти, печери, окремі мінерали, оригінальних форм вивітрювання і ділянки із своєрідною геологічною будовою.
Стіни каньйону стрімкі, місцями пологі, задерновані травяною і кущовою рослинністю. Значні коливання в рельєфі на коротких відрізках надають місцевості гірського характеру.
Тут також відслонюється потужний комплекс осадових товщ від наймолодших - антропогенних і до найдавніших - силурійських відкладів палеозойської ери. Це унікальна геологічна енциклопедія, що чітко зафіксувала еволюцію земної кори та життя, яке було в морському та континентальному середовищах понад 400 мільйонів років тому.
На особливу увагу заслуговують відслонення силурійських і девонських відкладів. Ці та інші відслонення становлять велику науково-пізнавальну цінність, а окремі мають світове значення.
Скельні відслонення на Дністрі, так звані стінки – пам’ятки природи, подібних до яких у світі практично немає.
м. Городенка, Коломийський р-н, Івано-Франківська обл.
Опубліковано: 2021-10-27
Михальче першим на Городенківщині отримало статус міста. В 1493 році тут було засновано першу в краї римо-католицьку парафію і одночасно зведено костел. Як свідчить фундаційний акт,закладено його коштом Мужила з Бучача, старостою Снятинським і Коломийським. Акт фундатор підписав кирилицею, що засвідчує його українське походження.
Першим парохом костелу був Петро зі Скавіни, секретар Мужила.
Під час спустошливих набігів татар у 1621 та 1623 містечко було знищене, парафія не втрималася.
Тільки у 1715 році власник Михальче Львівський архиєпископ Ян Скарбек відновив парафію.
1721 року розпочато будівництво нового костелу Св. Михайла в стилі бароко з дзвіницею. Освячено костел в 1775 році. У ніші на дзвіниці костелу вміщено скульптуру чеського святого Яна Непомука, дехто вважає що це скульптура святого Валентина. В радянський період будівлю використовували не за призначенням, а як склад і спортивний зал. Кілька років тому на костелі й дзвіниці замінено дах. Для відновлення костелу потрібно докласти ще багато зусиль та коштів. Але він того вартує.
Згідно з першими письмовими згадками, костел почали зводити у 1439 році, одночасно із заснуванням римо-католицької парафії. Будівництво костелу тривало понад 50 років!
Перша версія храму мала стіни з глини та соломи, ґонтовий дах та дерев’яний вівтар. У 1721 році почали зводити муровані стіни, а в середині нараховували п’ять вівтарів. Святиню освятили у 1775 році.
За радянщини приміщення використовували як склад, пізніше — як спортзал.
Поруч з храмом збереглася дзвіниця, частково зберігся мур навколо подвір’я, та муровані ворота при вході. В арковій ніші дзвіниці стоїть скульптура святого Валентина.
1721
с. Михальче, Коломийський р-н, Івано-Франківська обл.
Опубліковано: 2021-10-14
с. Михальче, Коломийський р-н, Івано-Франківська обл.
Опубліковано: 2021-11-04
1743
м. Городенка, Коломийський р-н, Івано-Франківська обл.
Опубліковано: 2021-11-04
Диво-каньйон приваблює туристів красою високих круч та численними пам’ятками. А в якості приємного бонусу для них – легенди про незліченні скарби, надійно заховані в стінах каньйону. Дністер тече каньйоноподібною долиною від гирла Золотої Липи до гирла Збруча, завглибшки 80-200 м, утворюючи багато фантастичних звивів – меандр. Дністровський каньйон – своєрідний храм-музей, де в усій своїй незайманості, гармонійному поєднанні зібрані пам’ятки природи - геологічні, ботанічні, археологічні, гідрологічні. В окремих місцях збереглися ділянки з цінними деревними або чагарниковими породами. Скельні відслонення Дністровського каньйону – справжній підручник з геології. Можна власноруч доторкнутися до нашарувань порід різних геологічних періодів, які містять у собі давні скам’янілі рештки флори і фауни. Це також цікавий спелеологічний район. Теплий клімат вирізняє каньйон з-поміж інших територій Західної України. Стіни каньйону затримують сонячне тепло, через що влітку дощів майже не буває, а буйноцвіття весни наступає на 2-3 тижні швидше. Дністровські схили вкриті безліччю рідкісних рослин і є домівкою для сотень видів тварин і птахів. В межах каньйону знаходиться більше десятка карстових печер і гротів. Особливо вражає химерний вигляд таких печер з рівня річкового плеса. Унікальної краси видовище представляють невеликі водоспади, що збігають по зарослих густим мохом скелях, так звані "дівочі сльози".
Опубліковано: 2021-11-03
Дністровський каньйон – одне з 7 чудес України, найбільший в Україні та один з найбільших у Європі – основна принада Городенківщини. Він є унікальним і наймальовничішим куточком дикої природи України і не поступається красою навіть Карпатам та Кримським горам.
Утворений річкою Дністер шляхом вимивання гірських порід з Подільської височини. На 250-кілометровому відрізку між гирлами Золотої Липи і Збруча протікає по чітко вираженій каньйоноподібній долині глибиною 80-200 м, утворюючи мальовничі вигини русла – меандри. Каньйон має складну геологічну будову з численними відслоненнями давніх порід. Тут збереглися унікальні відслонення гірських порід, скелі, гроти, печери, окремі мінерали, оригінальних форм вивітрювання і ділянки із своєрідною геологічною будовою.
Стіни каньйону стрімкі, місцями пологі, задерновані травяною і кущовою рослинністю. Значні коливання в рельєфі на коротких відрізках надають місцевості гірського характеру.
Тут також відслонюється потужний комплекс осадових товщ від наймолодших - антропогенних і до найдавніших - силурійських відкладів палеозойської ери. Це унікальна геологічна енциклопедія, що чітко зафіксувала еволюцію земної кори та життя, яке було в морському та континентальному середовищах понад 400 мільйонів років тому.
На особливу увагу заслуговують відслонення силурійських і девонських відкладів. Ці та інші відслонення становлять велику науково-пізнавальну цінність, а окремі мають світове значення.
Скельні відслонення на Дністрі, так звані стінки – пам’ятки природи, подібних до яких у світі практично немає.
м. Городенка, Коломийський р-н, Івано-Франківська обл.
Опубліковано: 2021-10-27
Михальче першим на Городенківщині отримало статус міста. В 1493 році тут було засновано першу в краї римо-католицьку парафію і одночасно зведено костел. Як свідчить фундаційний акт,закладено його коштом Мужила з Бучача, старостою Снятинським і Коломийським. Акт фундатор підписав кирилицею, що засвідчує його українське походження.
Першим парохом костелу був Петро зі Скавіни, секретар Мужила.
Під час спустошливих набігів татар у 1621 та 1623 містечко було знищене, парафія не втрималася.
Тільки у 1715 році власник Михальче Львівський архиєпископ Ян Скарбек відновив парафію.
1721 року розпочато будівництво нового костелу Св. Михайла в стилі бароко з дзвіницею. Освячено костел в 1775 році. У ніші на дзвіниці костелу вміщено скульптуру чеського святого Яна Непомука, дехто вважає що це скульптура святого Валентина. В радянський період будівлю використовували не за призначенням, а як склад і спортивний зал. Кілька років тому на костелі й дзвіниці замінено дах. Для відновлення костелу потрібно докласти ще багато зусиль та коштів. Але він того вартує.
Згідно з першими письмовими згадками, костел почали зводити у 1439 році, одночасно із заснуванням римо-католицької парафії. Будівництво костелу тривало понад 50 років!
Перша версія храму мала стіни з глини та соломи, ґонтовий дах та дерев’яний вівтар. У 1721 році почали зводити муровані стіни, а в середині нараховували п’ять вівтарів. Святиню освятили у 1775 році.
За радянщини приміщення використовували як склад, пізніше — як спортзал.
Поруч з храмом збереглася дзвіниця, частково зберігся мур навколо подвір’я, та муровані ворота при вході. В арковій ніші дзвіниці стоїть скульптура святого Валентина.
1721
с. Михальче, Коломийський р-н, Івано-Франківська обл.
Опубліковано: 2021-10-14
Старий міст біля с. Михальче
с. Михальче, Коломийський р-н, Івано-Франківська обл.
Старий міст біля с. Михальче
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://pokutia.dcvisu.zerum.com.ua/documents/28 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-11-04 |
Монастирська резиденція
1743 - 1754
м. Городенка, Коломийський р-н, Івано-Франківська обл.
Монастирська резиденція
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://pokutia.dcvisu.zerum.com.ua/documents/29 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-11-04 |
Дністровський каньйон біля с. Михальче
Дністровський каньйон – один із найдовших (250 км) і наймальовничіших у Європі, – недаремно потрапив до переліку природних чудес України.
Диво-каньйон приваблює туристів красою високих круч та численними пам’ятками. А в якості приємного бонусу для них – легенди про незліченні скарби, надійно заховані в стінах каньйону. Дністер тече каньйоноподібною долиною від гирла Золотої Липи до гирла Збруча, завглибшки 80-200 м, утворюючи багато фантастичних звивів – меандр. Дністровський каньйон – своєрідний храм-музей, де в усій своїй незайманості, гармонійному поєднанні зібрані пам’ятки природи - геологічні, ботанічні, археологічні, гідрологічні. В окремих місцях збереглися ділянки з цінними деревними або чагарниковими породами. Скельні відслонення Дністровського каньйону – справжній підручник з геології. Можна власноруч доторкнутися до нашарувань порід різних геологічних періодів, які містять у собі давні скам’янілі рештки флори і фауни. Це також цікавий спелеологічний район. Теплий клімат вирізняє каньйон з-поміж інших територій Західної України. Стіни каньйону затримують сонячне тепло, через що влітку дощів майже не буває, а буйноцвіття весни наступає на 2-3 тижні швидше. Дністровські схили вкриті безліччю рідкісних рослин і є домівкою для сотень видів тварин і птахів. В межах каньйону знаходиться більше десятка карстових печер і гротів. Особливо вражає химерний вигляд таких печер з рівня річкового плеса. Унікальної краси видовище представляють невеликі водоспади, що збігають по зарослих густим мохом скелях, так звані "дівочі сльози".
Дністровський каньйон біля с. Михальче
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://pokutia.dcvisu.zerum.com.ua/documents/27 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-11-03 |
Дністровський каньйон
м. Городенка, Коломийський р-н, Івано-Франківська обл.
Дністровський каньйон на Городенківщині
Дністровський каньйон – одне з 7 чудес України, найбільший в Україні та один з найбільших у Європі – основна принада Городенківщини. Він є унікальним і наймальовничішим куточком дикої природи України і не поступається красою навіть Карпатам та Кримським горам.
Утворений річкою Дністер шляхом вимивання гірських порід з Подільської височини. На 250-кілометровому відрізку між гирлами Золотої Липи і Збруча протікає по чітко вираженій каньйоноподібній долині глибиною 80-200 м, утворюючи мальовничі вигини русла – меандри. Каньйон має складну геологічну будову з численними відслоненнями давніх порід. Тут збереглися унікальні відслонення гірських порід, скелі, гроти, печери, окремі мінерали, оригінальних форм вивітрювання і ділянки із своєрідною геологічною будовою.
Стіни каньйону стрімкі, місцями пологі, задерновані травяною і кущовою рослинністю. Значні коливання в рельєфі на коротких відрізках надають місцевості гірського характеру.
Тут також відслонюється потужний комплекс осадових товщ від наймолодших - антропогенних і до найдавніших - силурійських відкладів палеозойської ери. Це унікальна геологічна енциклопедія, що чітко зафіксувала еволюцію земної кори та життя, яке було в морському та континентальному середовищах понад 400 мільйонів років тому.
На особливу увагу заслуговують відслонення силурійських і девонських відкладів. Ці та інші відслонення становлять велику науково-пізнавальну цінність, а окремі мають світове значення.
Скельні відслонення на Дністрі, так звані стінки – пам’ятки природи, подібних до яких у світі практично немає.
Дністровський каньйон
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://pokutia.dcvisu.zerum.com.ua/documents/25 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-10-27 |
Пінзель Йоган-Георг
Алегорія Мужності
Authors and responsible:
Пінзель Йоган-Георг
Пінзель,Йоган-Георг,([1707 або 1720] — [між 1761 і 1762])
Пінзель,Йоган-Георг,([1707 або 1720] — [між 1761 і 1762])
Алегорія Мужності
Authors and responsible:
Пінзель Йоган-Георг
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://pokutia.dcvisu.zerum.com.ua/documents/12 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-10-14 |
Костел Святого Архангела Михайла
1721-1775
с. Михальче, Коломийський р-н, Івано-Франківська обл.
Михальче. Костел Святого Архангела Михаїла
Михальче першим на Городенківщині отримало статус міста. В 1493 році тут було засновано першу в краї римо-католицьку парафію і одночасно зведено костел. Як свідчить фундаційний акт,закладено його коштом Мужила з Бучача, старостою Снятинським і Коломийським. Акт фундатор підписав кирилицею, що засвідчує його українське походження.
Першим парохом костелу був Петро зі Скавіни, секретар Мужила.
Під час спустошливих набігів татар у 1621 та 1623 містечко було знищене, парафія не втрималася.
Тільки у 1715 році власник Михальче Львівський архиєпископ Ян Скарбек відновив парафію.
1721 року розпочато будівництво нового костелу Св. Михайла в стилі бароко з дзвіницею. Освячено костел в 1775 році. У ніші на дзвіниці костелу вміщено скульптуру чеського святого Яна Непомука, дехто вважає що це скульптура святого Валентина. В радянський період будівлю використовували не за призначенням, а як склад і спортивний зал. Кілька років тому на костелі й дзвіниці замінено дах. Для відновлення костелу потрібно докласти ще багато зусиль та коштів. Але він того вартує.
Згідно з першими письмовими згадками, костел почали зводити у 1439 році, одночасно із заснуванням римо-католицької парафії. Будівництво костелу тривало понад 50 років!
Перша версія храму мала стіни з глини та соломи, ґонтовий дах та дерев’яний вівтар. У 1721 році почали зводити муровані стіни, а в середині нараховували п’ять вівтарів. Святиню освятили у 1775 році.
За радянщини приміщення використовували як склад, пізніше — як спортзал.
Поруч з храмом збереглася дзвіниця, частково зберігся мур навколо подвір’я, та муровані ворота при вході. В арковій ніші дзвіниці стоїть скульптура святого Валентина.
Костел Святого Архангела Михайла
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://pokutia.dcvisu.zerum.com.ua/documents/15 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-10-14 |
Костел Непорочного Зачаття Діви Марії
1743-1760
Костел Непорочного Зачаття Діви Марії
Amount: 12 мб
| Позначення типу ресурсу | Електронні графічні дані |
| Примітки про ресурс | Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0 Джерело назви: Назва з екрана |
| URL сторінки з описом | https://pokutia.dcvisu.zerum.com.ua/documents/17 |
| Дата онлайнової публікації | 2021-10-14 |
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі.
Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції. Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються встановленими розширеннями файлів.