Микола Василь Потоцький (Пан Каньовський)

Загублена Історія : плакати із фото скульптур Пінзеля

Пінзель Йоган-Георг, галицький скульптор середини 18 століття
Загублена Історія : плакати із фото скульптур Пінзеля

Фотографії скульптур Йогана Пінзеля з Костелу Непорочного Зачаття Діви Марії у Городенці, на Івано-Франківщині.
Фотографії зроблені на початку XX століття. Нині ці скульптури або їх частини знаходяться в музеях Львова, Івано-Франківська, Коломиї.
Фотографії скульптур Пінзеля викорисані в плакатах проекту "Pinsel.Returrn" (2021 р.).

Брендбук "Pinsel.Return зліт генія"

Білборди на маршруті “Пінзель. RETURN”

Квест для дітей та молоді "Справа 1743: історія зниклого скарбу"

Онлайн показ старовинного покутського одягу

Концерт класичної музики симфонічного камерного оркестру “Harmonia Nobile”

Маркування екологічної стежки

Корифська колона з статеєю Пречистої Діви Марії

Панорами

Йоган-Георг Пінзель та його твори

Пинзель, Иоганн Георг

Велика синагога
[1743]

Вірменський костел
1686-1706

Церква Святого Миколая Чарнецького
2004-2014
с. Семаківці

Церква Святого Миколая Чарнецького
Храм названий на честь уродженця села Семаківці святого Миколая Чарнецького. З 2014 року, після освячення цієї церкви, сюди було перенесено частинку його мощей на постійне перебування. Церква дуже популярна серед паломників усього світу.

На території храму Святого Миколая Чарнецького продовжуються будівельні роботи й незабаром з’явиться три нових об’єкти: відкрита каплиця для богослужінь просто неба, Гріб Господній, де буде відтворено місце поховання Ісуса Христа, та Богослужбова капличка.

Триарковий міст-віадук "Три мости"
[друга пол. 18 ст. або друга пол. 19 ст. ]
м. Городенка, Коломийський р-н, Івано-Франківська обл.

Триарковий міст-віадук "Три мости" на початоку вул. Тараса Шевченка у селі Котиківка
Цей мурований триарковий міст над потічком Ямгорів поєднує місто Городенка з селом Котиківка.

Плітки про справжнє призначення споруди ведуться досі. Хтось каже, що його збудували, аби було легше возити каміння для будівництва костелу, інші ж дотримуються більш практичної теорії: кам’яний міст звели на місці бродів для переправи для зручності та безпеки. Нині, це найдавніший чинний міст Галичини та другий за віком в Україні!

"Три Мости" є одним із символів міста Городенка; зображення мосту прикрашає емблему місцевої команди з копаного м’яча "Пробій", створеної ще 1924 року.

Городенківський міський краєзнавчий музей "Покуття"

м. Городенка, Коломийський р-н, Івано-Франківська обл.

Городенківський міський краєзнавчий музей «Покуття», відкрито в 2009 році як філію Івано-Франківського обласного краєзнавчого музею. З 2012 року музей – окрема юридична одиниця.
Музей «Покуття» створений для збереження зразків матеріальної та духовної культури краю у 2009 році. Він розміщений в історичній будівлі, котрій більше сотні років.

Потреба в такому закладі культури назрівала довго, адже Покуття дуже багатий край на етнографічні та історико-культурні пам’ятки. Саме для збереження зразків матеріальної та духовної культури створюють музеї. Музей «Покуття» розміщений в історичній будівлі, котрій більше сотні років. Колись тут була «Каса позичкова і щаднича», Будинок вчителя, архів.

В семи виставкових залах на відвідувача чекають сотні цікавих етнографічних експонатів, вишитий одяг, вироби з кераміки, велика колекція ікон та фотографій сторічної давнини.

Одна з експозицій відтворює практично весь процес виготовлення домотканого полотна, з якого пізніше буде пошитий одяг та інші ужиткові речі, як от налавники, доріжки, поволоки, рушники та багато інших речей , виготовлених з тканини.

Колекція вишитого одягу містить десятки вишитих сорочок – як жіночих, так і чоловічих. Вони є предметом постійного інтересу з боку науковців різних інститутів.

В 2021 році музей відкрив нову експозицію – колекцію цеглин з штампами. Ці цеглини зібрані на різних об’єктах Городенки, як от руїни Городенківського цукрового заводу, монастир місіонерів біля костелу Непорочного Зачаття Діви Марії в Городенці. Декілька цеглин привезені з м. Івано-Франківськ, де вони були знайдені на рештках австрійських та польських будинків (кінець XIX-30-ті роки XX ст.).

В колекції музею є дитяча колиска, яка, як стверджують відвідувачі, має чудодійну силу допомагати людям в їхніх намаганнях стати батьками. Час від часу погойдати музейну колиску приїжджають подружні пари як з Городенківщини, так і з-за кордону.

В 2012 році директором музею Наталією Попадюк було започатковано благодійну акцію «Промінчик доброти» для збору коштів для лікування хворих діток. В 2021 році в музеї відбувся ювілейний, десятий захід. До його проведення долучились підприємці та благодійники Городенківщини. Зібрані кошти передані батькам хворих дітей.

Щотижня небайдужі жителі нашого міста та ОТГ дарують музею нові цікаві предмети, які після проведення атрибуції та необхідної підготовки займають місце в експозиції.

Музей «Покуття» гостинно чекає на відвідувачів – жителів ОТГ та гостей міста. Адже основні завдання музею – збереження експонатів та проведення наукової та освітньої роботи з відвідувачами будь якого віку.

Адреса музею «Покуття»: м.Городенка, вул. Шевченка, 82. Робочі дні: понеділок – п’ятниця, з 9:00 до 18:00.

Мандрівка Старим Кордоном
Старі фото Городенки

м. Городенка, Коломийський р-н, Івано-Франківська обл.

Authors and responsible:
Мандрівка Старим Кордоном

Церква Успення Пресвятої Діви Марії
1754 - 1763
м. Городенка, Коломийський р-н, Івано-Франківська обл.

Церква Успення Пресвятої Діви Марії
Церква Успення Пресвятої Діви Марії – визначна пам’ятка пізнього бароко, яка вже два з половиною століття є окрасою Городенки. Звіт генеральної візитації церков Львівської єпархії за 1732-33 роки вказує на те, що в тих роках у Городенці вже діяла однойменна церква. Скоріш за все, її було розібрано перед будівництвом нового кам’яного храму.
Фінансував спорудження Успенського храму для української громади міста граф Микола Потоцький, про що свідчить фундаційний акт, складений 2 квітня 1754 року в Бучачі: "Я, Миколай на Потоку, Бучачі, Городенці та Гологорах Потоцький, староста Канівський, маючи постійно в пам’яті доброчинні ласки і щедроти Господні, які щоденно ми приймаємо, надумав на здійснення подяки цьому ж Безсмертному Богу, аби хвала Його продовжена була вічно, з дарів Його виділити й офірувати в місті моїм дідичім Городенці, у воєводстві Руськім, у землі Галицькій церкву міську парафіяльну під титулом Успення Пресвятої Діви Марії". На підтвердження причетності графа до спорудження церкви її увінчує п’ятираменний хрест "Пилява", родинний герб Потоцьких.
Будівництвом доручили займатись знаному зодчому Бернарду Меретину, який був архітектором при будівництві костелу Непорочного Зачаття Діви Марії в Городенці (освячено 2 липня 1760 року). На жаль, до закінчення будівництва в 1763 році церкви Меретин не дожив, тому його роботу продовжили "королівський архітектор" Мартін Урбанік та капітан Олександр Ільський з Гродно, який тоді був старостою міста.
Геніальний скульптор Йоган Пінзель разом з учнями займався оформленням інтер’єру храму. Його майстерня виготовила чотири вівтарі, амвон, царські й дияконські ворота. Ангели роботи Пінзеля прикрашають головний вівтар та кіот. Після проведеної реконструкції на початку XX ст. головний вівтар трохи змінив свій вигляд.
Своїм зовнішнім виглядом Успенська церква в Городенці дуже схожа на Успенський костел у Бучачі і костел у Годовиці ( Львівщина), а її головний вівтар та амвон схожий до вівтаря та амвону собору Святого Юра у Львові, що вказує на авторство однієї людини.
Успенська церква в Городенці більше схожа на римо-католицький костел, що пояснюється незнанням митцями-іноземцями канонів східного церковного будівництва.
21 травня 1766 року Церкву Успення Пресвятої Богородиці освятив запрошений Потоцьким зі Львова митрополит Лев Шептицький. Ввечері з нагоди свята офіцери з Кам’янець-Подільського гарнізону, які також були присутні, влаштували святковий феєрверк.
На час побудови церква мала три куполи, котрі були покриті бляхою, решта даху була покрита гонтом. Після пожежі 1816 року дах переробили на однокупольний.
За сприяння барона Йогана фон Ромашкана в 30-х роках ХІХ століття побудована дзвіниця. Вона була розташована зліва від входу на церковне подвір’я і мала чотири дзвони.
На подвір’ї, огородженому кам’яним муром, до Першої світової війни стояли парохіальний будинок у вигляді монастиря з приміщенням для дяка і шпиталю та господарські споруди.
Композиційно церква належить до тридільних кораблеподібних храмів. Фасад оздоблено балконом та подвійними пілястрами з іонічними капітелями, вінчають його дві декоративні вази і геральдичний хрест "Пилява" - родовий герб Роду Потоцьких.
В період радянської окупації Успенська церква не була перетворена в склад, як інші церкви району, а постійно діяла. Та все ж з дзвіниці були зняті дзвони, а саму дзвіницю та мур довкола розібрали.
З 2000 року центральним у головному вівтарі є мальований образ "Богородиця з немовлям", художник Ігор Михайлюк. Він же мозаїкою виклав образ Богородиці над входом у церкву.
На превеликий жаль значна частина робіт Пінзеля та його учнів втрачена для відвідувачів Успенської церкви. До сьогоднішнього дня в стінах церкви залишились різьблений антипендій "Втеча до Єгипту" у нижній частині правого бокового вівтаря, рельєф "Зцілення незрячого" з амвону, фігури ангелів.

За матеріалами книг "Церква Успення Пресвятої Богородиці у Городенці" та "Городенківщина. Стежками століть".